Відцентрові вентилятори. Монтаж відцентрових вентиляторів.

Відцентровий вентилятор загального призначення – використовується для переміщення не агресивних газоподібних середовищ з температурою не вище 80°С. що вміщають липкі, волокнисті а також пилоподібні речовини в кількості не більше 100г/м3. Для вентиляторів двостороннього всмоктування з розміщенням ремінної передачі в робочій камері вентилятора переміщуване середовище повинно мати температуру не вище 60°С.
Відцентровий вентилятор представляє собою розміщений в спіральному корпусі лопаткове колесо, при крученні якого повітря, що надходить через вхідний отвір попадає в канали між лопатками колеса та під дією відцентрової дії переміщується по цим каналам, збирається спеціальним кожухом і направляється в його випускний отвір. Відцентрові вентилятори складаються з трьох основних частин – колесо з лопатками(ротор турбіна), спіральний корпус та станина з валом та підшипниками.
Відцентрові колеса звичайного типу складаються з лопаток, переднього диска (кільце), і заднього диска із ступицею.
Литі або точені ступиці, необхідні для насадження(з’єднання) коліс на вали, заклепують, кріплять болтами чи приварюють до задніх дисків. До дисків в свою чергу приєднують лопатки, які для цих цілей відбортовують або забезпечують кутниками.
Лопатки зазвичай укріпляють між переднім та заднім дисками. Вентилятори спеціального призначення, наприклад пилові, виготовляють з консольним розміщенням лопаток без переднього диска(відкрите колесо). Колеса частіше всього зклепують з листового металу, але зустрічаються і литі колеса. При виготовленні коліс для димососів широко використовують зварювання.
Широкі колеса в цілях більшої міцності іноді забезпечують тягами, що з’єднують передні кільця із ступицями.
Зазор між колесом та вхідним патрубком кожуха не повинен перевищувати 1% від діаметра колеса. Вплив зазору збільшується із зменшенням швидкохідності, так як навіть при незначній кількості протікаючого крізь нього повітря, доля останнього загальній кількості засмоктуваного повітря стає значною.
Спіральні кожухи зварюють або склепують в основному із листової сталі. Спіральні кожухи великих розмірів встановлюють на самостійні опори, а малі вентилятори кріплять на станини.
Станини в основному зварюють із сталі. На станинах, в підшипниках розміщують вали. Колеса (турбіни) на валах закріплюють шпонками та стопорними болтами.
Колеса на вали частіше всього надівають консольно. При двобічному всмоктуванні,консольне розміщення колеса на валу не використовується. встановлення коліс на валах між двома опорами забезпечує стійкіший режим роботи вентилятора, але ускладнює конструкцію, монтаж та приєднання його до повітря-проводу.
Беззаперечні переваги в плані надійності, компактності, економічності та безшумності мають вентилятори, колеса яких насаджені безпосередньо на вал двигуна, але таке з’єднання рекомендується при малих розмірах вентилятора. В великих вентиляторах колеса з валами двигуна можна з’єднувати за допомогою проміжних муфт.
Вентилятори облаштовані для переміщення димових газів називають димососами, а для переміщення повітря засміченого механічними домішками – пиловими вентиляторами.